| № | К-ть годин | Змість теми | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| 4 | Вступ
Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення
знань про людину для збереження її здоров’я. Походження людини. Особливості виду Homo sapiens.
Соціальне та культурне успадкування.
| Учень:
називає:
- біологічні науки, що вивчають людину;
- систематичне положення людини;
характеризує:
- особливості еволюції виду Homo sapiens;
- гіпотези походження виду Ноmo sapiens;
- раси людей;
пояснює:
- роль біологічних і соціальних факторів в еволюції людини;
робить висновок:
- про місце людини в системі органічного світу
|
|
| Демонстрування муляжів черепа людини та людиноподібної
мавпи. |
Розділ ІХ. Людина |
| 1 | 4 | Тема 1. Організм людини як біологічна система
Поняття про біологічні системи. Клітинна будова організму людини.
Характеристика тканин . Органи. Фізіологічні системи органів людини.
Регуляторні системи
організму людини
| Учень:
називає:
- тканини організму людини;
- органи людини;
- фізіологічні системи органів організму людини;
- наводить приклади:
- різних типів клітин;
характеризує:
- клітинну будову організму людини;
- типи тканин;
- організм людини як систему;
пояснює:
- принцип нервової регуляції;
- принцип ендокринної регуляції;
- принцип імунної регуляції;;
порівнює:
- нервову і гуморальну регуляцію фізіологічних функцій;
- спостерігає та описує:
- мікроскопічну будову тканин людини;
дотримується правил:
робить висновок:
- про організм людини як біологічну систему
|
|
| Демонстрування муляжів,
мікропрепаратів тканин людини.
|
| 2 | 7 | Тема 2. Опора і рух
Будова і функції опорно-рухової системи.
Кісткова та хрящова тканини.
Розвиток кісток. З'єднання кісток.
Будова скелета людини.
Будова і функції скелетних м’язів. Види м'язів. Механізм
скорочення м'язів. Сила м'язів. Втома м'язів | Учень:
називає:
- значення опорно-рухової системи;
- типи з'єднання кісток;
- основні групи м'язів;
- розпізнає на малюнках, муляжах, власному організмі:
- види кісток;
- відділи скелета;
- скелетні м’язи;
характеризує:
- функції опорно-рухової системи;
- кісткову і хрящову тканини;
- будову і ріст, вікові зміни складу кісток;
- типи суглобів
- основні відділи скелета,
- посмуговану м’язову тканину;
- будову скелетних м'язів, групи мязів;
- роботу скелетних м’язів, механізми стомлення;
пояснює:
- взаємозв’язок
органів опорно-рухової системи;
- особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;
- регуляцію роботи
скелетних м’язів;
- роль рухової активності для збереження здоров'я;
- фізичні відмінності організмів жінок і чоловіків;
застосовує знання:
- про особливості
опорно-рухової системи для попередження
травм і захворювань;
- для надання першої
допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи
|
|
| Демонстрування скелета і торса людини та ссавців, черепа,
скелета кінцівок, кісток, хребців, декальцинованої та випаленої кісток;
дослідів, що ілюструють статичне та динамічне навантаження; розкривають, вплив
ритму і обсягу навантаження на ефективність роботи скелетних м'язів.
Лабораторна робота:
№1. Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м'язової
тканин.*
№2. Втома при статичному і динамічному навантаженні. Вплив
ритму і навантаження на розвиток втоми.
Практичні роботи:
№1. Будова суглобів,
допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи
|
| 3 | 7 | Тема 3. Кров і лімфа
Внутрішнє рідке середовище організму людини
Склад і функції крові.
Захисні функції крові.
Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет.
Згортання крові
| Учень:
називає:
- склад і функції крові;
- види імунітету (клітинний, гуморальний);
- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;
розпізнає:
- клітини крові на малюнках;
характеризує:
- плазму крові;
- будову і функції еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів;
- імунітет, його значення, регуляція;
- імунні реакції організму;
- зсідання крові як захисну реакцію організму; .
- групи крові: система АВО, резус-фактор;
обґрунтовує:
- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму
людини;
- необхідність застосування вакцин і лікувальних
сироваток;
пояснює:
- значення лімфи, тканинної рідини;
- поняття гомеостаз;
- роль імунної системи в регуляції фізіологічних функцій,
розвитку людини, регенерації тканин;
- роль імунної системи в реакціях відторгнення трансплантатів;
спостерігає і описує:
- мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання:
- для запобігання ВІЛ-інфікуванню
|
| | Лабораторна робота:
№ 3. Мікроскопічна будова крові людини. |
| 5 | 7 | Тема 4. Кровообіг і
лімфообіг
Органи кровообігу: серце і судини . Будова і функції серця.
Судинна система, її будова. Рух крові по судинах. Велике і мале коло кровообігу.
Регуляція кровопостачання органів
Лімфообіг та його значення
| Учень
називає:
- кровоносні судини;
- розпізнає:
- органи кровообігу на малюнках;
характеризує:
- будова і робота
серця;
- особливості будови
серцевого м’яза;
- властивості серцевого м'яза;
- серцевий цикл;
- роботу серця;
- автоматію роботи
серця;
- будову кровоносних судин;
- велике і мале коло кровообігу;
- рух крові по судинах;
- артеріальний тиск крові;
- фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи;
пояснює:
- регуляцію роботи
серцево – судинної системи;
- причини порушення артеріального тиску;
- значення лімфообігу;
- застосовує знання для:
- надання першої допомоги при кровотечах;
- профілактики серцево-судинних хвороб;
- самоспостережень за частотою пульсу
|
|
|
Демонстрування муляжів будови серця.
Практичні роботи:
№ 2. Вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального
тиску.
№ 3. Реакція серцево-судинної системи на дозоване
навантаження.
№ 4. Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні
кровообігу.
|
| 5 | 5 | Тема 5. Дихання
Значення дихання. Будова і функції органів дихання. Голосовий апарат. Дихальні рухи. Газообмін у легенях і тканинах. Нейрогуморальна регуляція дихання. | Учень
називає:
розпізнає:
- органи дихання на малюнках.
характеризує:
- процеси дихання ;
- регуляцію дихальних рухів;
- будову і функції органів дихання;
- роботу голосового апарату;
- механізми легеневого дихання;
пояснює:
- функції верхніх і
нижніх дихальних шляхів;
- механізм кровообігу у легенях і тканинах;
- нервову і гуморальну регуляцію процесу дихання;
- відмінності легеневого і тканинного дихання;
- вплив оточуючого середовища на дихальну систему;
порівнює і обґрунтовує:
- різницю складу вдихуваного і видихуваного повітря;
застосовує знання для:
- профілактики захворювань органів дихання
|
|
| Демонстрування
муляжів будови легень, моделі гортані, моделі, що пояснює вдих і видих;
спірометра; дослід з виявлення вуглекислого газу у видихуваному повітрі;
вимірювання життєвої ємності легень; прийомів штучного дихання. |
6 | 8 | Тема 6. Живлення і травлення
Енергетичні потреби організму. Типи поживних речовин. Харчування і здоров'я.
Будова і функції органів травлення, травних залоз. Травлення у тонкому кишечнику. Функції
товстого кишечнику. Регуляція травлення | Учень
називає
- органи травної
системи;
- травні залози;
розпізнає:
- органи травлення на малюнках;
характеризує:
- їжу як джерело
енергії;
- процеси живлення і травлення ;
- травлення в ротовій порожнині,
- функцію слинних залоз, склад слини;
- будову і функції
зубів;
- будову шлунка, травлення в шлунку,
- ферменти шлункового соку;
- значення соляної кислоти для травлення в шлунку;
- регуляцію соковиділення, рухової активності шлунка;
- будову і функції тонкого кишечнику;
- травлення в тонкому
кишечнику;
- всмоктування поживних речовин;
- функцію товстого кишечнику;
- функції печінки;
пояснює:
- роль печінки і підшлункової залози в травленні;
- значення ворітної
системи печінки;
- функціональне значення для організму білків, жирів,
вуглеводів, вітамінів, води і мінеральних речовин;
- значення мікрофлори кишечнику;
- нервово-гуморальну регуляцію роботи системи травлення;
- обмін речовин і енергії між організмом і оточуючим
середовищем;
спостерігає та описує:
- дію ферментів слини на крохмаль;
застосовує знання:
- про будову і функції органів травлення для профілактики захворювань органів травлення,
харчових отруєнь;
- для обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах
харчування;
- складання харчового раціону відповідно до енергетичних
витрат власного організму;
- самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла
|
|
| Демонстрування моделей органів травлення, дослідів, що
виявляють дію шлункового соку на білки.
Лабораторна робота:
№4. Дія ферментів слини на крохмаль
Практичні роботи:
№ 5. Антропометричні виміри.
№ 6. Аналіз індивідуального харчування за добу та
відповідність його нормам. |
Розділ ІІІ. Гриби |
| 8 | 5 | Тема 1. Гриби та лишайники
Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Пристосувальні рисибудови й життєдіяльності.
Лишайники.
Значення грибів і лишайників у природі й в житті людини
| Учень:
називає:
- загальні ознаки царства Гриби;
наводить приклади:
- паразитних, цвільових, шапкових грибів;
- найпоширеніших видів грибів і лишайників свого регіону;
- використання грибів людиною;
характеризує:
- будову гриба;
- основні групи грибів за їх способом живлення;
- будову лишайника як симбіотичного організму;
- живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів та лишайників;
- пристосування грибів і лишайників до умов середовища;
пояснює:
- взаємозв'язок грибів і вищих рослин;
- значення штучного вирощування грибів;
порівнює:
- гриби і рослини, лишайники;
- плодові тіла їстівних та отруйних грибів;
застосовує знання:
- для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування;
- у профілактиці захворювань рослин, тварин і людини, щоспричиняються грибами;
дотримується правил:
- збирання та зберігання грибів;
- профілактики отруєння грибами;
робить висновок:
- про значення грибів у природі і в житті людини
|
|
| Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитичнихгрибів; накипних, листуватих і кущистих лишайників.
|