№ | К-ть годин | Змість теми | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| 3 | Вступ
Короткий нарис
історії розвитку біології. Методи біологічних досліджень. Рівні організації
живої матерії. Розкриття поняття „життя”
| Учень: називає: наводить приклади:
- значення біологічної науки в житті людини і суспільства;
- застосування різних методів у вивченні живої природи
характеризує:
- методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний,
експериментальний, статистичний, моделювання);
- рівні організації живої матерії;
пояснює:
- зв'язок біології з
іншими природничими і
гуманітарними науками
|
|
| Семінар №1. Видатні вчені біологи України. |
Розділ ХІ. Молекулярний рівень організації життя |
1 | 3 | Тема 1. Неорганічні речовини
Елементний склад живих організмів. Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі
| Учень: називає: характеризує:
- хімічні елементи, найважливіші для організму людини;
- роль води і інших
неорганічних речовин в живих системах;
обґрунтовує:
- необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;
- норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого
середовища;
- необхідність квотування промислових викидів країнами світу;
пояснює:
- гранично допустиму концентрацію речовин у складі води, їжі,
засобів побутової хімії, косметичних препаратів тощо;
- причини ендемічних та екологічних хвороб людини;
застосовує знання:
- для визначення можливостей усунення захворювань людини, що
виникли через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів.
|
2 | 8 | Тема 2. Органічні речовини
Малі органічні
молекули (ліпіди, моносахариди,
амінокислоти, нуклеотиди); макромолекули (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти),
їхня будова, властивості, функції. Єдність хімічного складу організмів.
| Учень: називає: наводить приклади:
- ролі органічних
речовин у життєдіяльності людини;
- застосування ферментів в господарстві.
характеризує:
- молекулярний рівень організації живого;
- функції ліпідів і вуглеводів;
- поняття біополімер;
- будову, властивості і функції білків і нуклеїнових кислот;
- білки, які входять до складу вірусів, пріонів;
- нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів;
- обґрунтовує:
- взаємозв'язок будови органічних речовин з їх функціями;
пояснює:
- хімічну сталість організмів;
- біокаталіз;
спостерігає та описує:
- властивості органічних молекул;
- дію ферментів;
застосовує знання:
- для розв’язання вправ з молекулярної біології;
- для безпечного
використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів;
дотримується правил:
- техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;
- використання різних
хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у
виробничий діяльності;
робить висновок:
- про єдність хімічного складу живої і неживої природи.
|
|
| Лабораторні роботи: №1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей. №2.Вивчення властивостей ферментів. Практичні роботи: №1.Розв'язання елементарних вправ з транскрипції та
реплікації. № 2. Ознайомлення з інструкціями використання окремих хімічних
речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої
небезпеки. №3.Визначення наявності білків, жирів, вуглеводів в їжі.
|
Розділ ХІІ. Клітинний рівень організації життя |
3 | 5 | Тема 1. Клітина Історія вивчення клітини.
Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини– система
отримання інформації з зовнішнього середовища, його функції Ядро – система збереження спадкової інформації. Будова ядра.
Функції ядра.
Нуклеоїд прокаріотичних клітин. | Учень: називає:
- методи вивчення клітин;
- типи організації клітин;
- функції поверхневого апарату клітин;
- функції ядра;
наводить приклади:
- про-та еукаріотичних організмів;
розпізнає:
- клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках
і схемах;
- структури ядра клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
- клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності
органічного світу;
- будову клітини прокаріотів і еукаріотів;
- особливості будови і функції клітинних мембран;
- транспорт речовин через мембрани;
- поверхневий апарат клітини, його функції;
- будову і функції
ядра;
- нуклеоїд прокаріотів;
обґрунтовує:
- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;
- зв’язок будови мембран клітини з виконуваними функциями;
пояснює:
- значення цитологічних методів у діагностуванні хвороб
людини;
- принципи визначення безпеки речовин, які застосовуються
людиною в побуті і господарський діяльності, цитологічними методами;
- проникнення в клітини вірусів, зокрема ВІЛ;
- керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;
- роль електричних явищ у житті клітини;
порівнює:
- два типи організації клітин;
- поверхневий апарат
клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;
спостерігає та описує:
- явище плазмолізу, деплазмолізу в клітинах рослин;
застосовує знання:
- про мембрани, поверхневий апарат для доказу єдності органічного світу;
- про поверхневий апарат клітин для доказу небезпеки куріння
дотримується правил:
- виготовлення деяких мікропрепаратів;
робить висновок: про загальний план будови
клітин всіх організмів; про біологічну роль ядра.
|
|
| Лабораторні роботи: № 3. Будова клітин прокаріотів. № 4. Будова клітин тварин. № 5. Будова клітин рослин. № 6. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в
клітинах рослин. |
4 | 5 | Тема 2. Цитоплазма, її компоненти Цитозоль, рибосоми. Синтез білка. Цитоскелет. Клітинний центр. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат
Гольджі, лізосоми, вакуолі . Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди
і процес фотосинтезу. | Учень: називає: наводить приклади:
- процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
розпізнає:
- компоненти клітин на
схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
- цитоплазму, її складові;
- функціональне значення цитозолю і цитоскелету;
- будову і функції органел клітини;
- процеси біосинтезу білка,
фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання;
обґрунтовує:
- роль клітинного центра
в організації цитоскелету;
- об’єднання одномембранних органел в єдину систему;
- значення двомембранних органел в енергетичному обміні;
- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
пояснює:
- значення гліколізу;
- можливості штучного синтезу білків для діагностування та
лікування хвороб людини;
порівнює:
- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
- процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;
- спостерігає та описує:
- рух цитоплазми у
клітинах рослин;
застосовує знання:
- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для
профілактики захворювань людини;
робить висновки:
- цитозоль – внутрішнє середовище клітини;
- цитоскелет – опорно-рухова система клітини;
- одномембранні органели – система відокремлення синтезованих
речовин;
- двомембранні органели – система енергетичного обміну;
- про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості.
|
|
| Лабораторні роботи: № 7.Вивчення будови одномембранних органел *. № 8. Вивчення будови двомембранних органел № 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин. Практичні роботи: № 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції.
|
5 | 5 | Тема 3. Клітина як цілісна система Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип. Обмін речовин і енергії в клітині Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології.
|
|
5 | 5 | Тема 3. Клітина як цілісна система Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип. Обмін речовин і енергії в клітині Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології. | Учень називає:
- положення сучасної клітинної теорії
- наводить приклади:
- клітин, що не діляться;
- застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;
розпізнає:
- аутосоми і статеві хромосоми:
- структурні компоненти хромосом;
- фази мітозу і мейозу;
характеризує:
- будову і функції хромосом;
- стадії клітинного циклу;
- процеси мітозу та мейозу;
- клітину як цілісну систему;
- сучасну клітинну теорію;
обґрунтовує:
- подібність і відмінності в будові клітин організмів різних
царств у зв’язку з способом їхнього життя;
- значення вивчення каріотипу організмів різних царств;
- значення видової сталості каріотипу;
- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;
пояснює:
- принципи диференціювання клітин;
- значення вивчення каріотипу для діагностування і
профілактики спадкових хвороб людини;
- можливості цитотехнологій;
- принципи штучного вирощування рослин на поживних
середовищах;
- еволюційну історію клітин;
- значення змін у функціональної діяльності клітин та їх
загибелі у виникненні хвороб у людини;
- можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;
порівнює:
- обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і
гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;
- клітини про- і еукаріотів;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;
- для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;
робить висновок:
- клітина – елементарна цілісна жива система.
|
4 | 5 | Тема 2. Цитоплазма, її компоненти
Цитозоль, рибосоми. Синтез білка. Цитоскелет. Клітинний центр. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат
Гольджі, лізосоми, вакуолі . Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди
і процес фотосинтезу
| Учень: називає: наводить приклади:
- процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
розпізнає:
- компоненти клітин на
схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
- цитоплазму, її складові;
- функціональне значення цитозолю і цитоскелету;
- будову і функції органел клітини;
- процеси біосинтезу білка,
фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання;
обґрунтовує:
- роль клітинного центра
в організації цитоскелету;
- об’єднання одномембранних органел в єдину систему;
- значення двомембранних органел в енергетичному обміні;
- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
пояснює:
- значення гліколізу;
- можливості штучного синтезу білків для діагностування та
лікування хвороб людини;
порівнює:
- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
- процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;
спостерігає та описує:
- рух цитоплазми у
клітинах рослин;
застосовує знання:
- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для
профілактики захворювань людини;
робить висновки:
- цитозоль – внутрішнє середовище клітини;
- цитоскелет – опорно-рухова система клітини;
- одномембранні органели – система відокремлення синтезованих
речовин;
- двомембранні органели – система енергетичного обміну;
- про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості.
|
|
| Лабораторні роботи:
№ 7. Вивчення будови одномембранних органел *. № 8. Вивчення будови двомембранних органел № 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин. Практичні роботи: № 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції
|
5 | 5 | Тема 3. Клітина як цілісна система Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип. Обмін речовин і енергії в клітині Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології.
| Учень називає:
- положення сучасної клітинної теорії
- наводить приклади:
- клітин, що не діляться;
- застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;
розпізнає:
- аутосоми і статеві хромосоми:
- структурні компоненти хромосом;
- фази мітозу і мейозу;
характеризує:
- будову і функції хромосом;
- стадії клітинного циклу;
- процеси мітозу та мейозу;
- клітину як цілісну систему;
- сучасну клітинну теорію;
обґрунтовує:
- подібність і відмінності в будові клітин організмів різних
царств у зв’язку з способом їхнього життя;
- значення вивчення каріотипу організмів різних царств;
- значення видової сталості каріотипу;
- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;
пояснює:
- принципи диференціювання клітин;
- значення вивчення каріотипу для діагностування і
профілактики спадкових хвороб людини;
- можливості цитотехнологій;
- принципи штучного вирощування рослин на поживних
середовищах;
- еволюційну історію клітин;
- значення змін у функціональної діяльності клітин та їх
загибелі у виникненні хвороб у людини;
- можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;
порівнює:
- обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і
гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;
- клітини про- і еукаріотів;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;
- для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;
робить висновок: клітина – елементарна цілісна жива система
|
|
| Лабораторні роботи: №10. Мітотичний поділ клітин. №11. Будова хромосом. Практична робота: № 5. Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій. Семінар №2. Можливості цитотехнологій.
|