Біологія в школі - ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ. 10-й клас. (І частина)

Мій сайт

Меню сайту

ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ
10-й клас
Рівень стандарту
52 год. (1,5 год. на тиждень, 5 год. резервні)

І частина
К-ть
годин
Змість темиДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

3
Вступ

Короткий нарис історії розвитку біології. Методи біологічних досліджень.
Рівні організації  живої матерії. Розкриття поняття „життя”

Учень:
називає:
  • рівні організації життя;
наводить приклади:
  • значення біологічної науки в житті людини і суспільства;
  • застосування різних методів у       вивченні живої природи
характеризує:
  • методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання);
  • рівні організації живої матерії;
пояснює:
  • зв'язок біології з  іншими          природничими і гуманітарними науками



Семінар №1. Видатні вчені біологи України.

Розділ ХІ. Молекулярний рівень організації життя

13
Тема 1. Неорганічні речовини
 
Елементний склад живих організмів.
Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі

 

Учень:
називає:
  • органогенні елементи;
характеризує:
  • хімічні елементи, найважливіші для організму людини;
  • роль  води і інших неорганічних речовин  в живих системах;
обґрунтовує:
  • необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;
  • норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища;
  • необхідність квотування промислових викидів країнами світу;
пояснює:
  • гранично допустиму концентрацію речовин у складі води, їжі, засобів побутової хімії, косметичних препаратів тощо;
  • причини ендемічних та екологічних хвороб людини;
застосовує знання:
  • для визначення можливостей усунення захворювань людини, що виникли через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів.

28
Тема 2. Органічні речовини
 
Малі органічні молекули  (ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди);
макромолекули  (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти), їхня будова, властивості, функції.
Єдність хімічного складу організмів.

 

Учень:
називає:
  • органічні речовини;
наводить приклади:
  • ролі органічних  речовин у життєдіяльності людини;
  • застосування ферментів в господарстві.
характеризує:
  • молекулярний рівень організації живого;
  • функції ліпідів і вуглеводів;
  • поняття біополімер;
  • будову, властивості і функції білків і нуклеїнових кислот;
  • білки, які входять до складу вірусів, пріонів;
  • нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів;
  • обґрунтовує:
  • взаємозв'язок будови органічних речовин з їх функціями;
пояснює:
  • хімічну сталість організмів;
  • біокаталіз;
спостерігає та описує:
  • властивості органічних молекул;
  • дію  ферментів;
застосовує знання:
  • для розв’язання вправ з молекулярної біології;
  • для  безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів;
дотримується правил:
  • техніки безпеки при виконанні     лабораторних і практичних робіт;
  • використання   різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності;
робить висновок:
  • про єдність хімічного складу живої і неживої природи.



Лабораторні    роботи:
№1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.
№2.Вивчення властивостей ферментів.
Практичні роботи:
№1.Розв'язання елементарних вправ з транскрипції та реплікації.
№ 2. Ознайомлення з інструкціями використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.
№3.Визначення наявності білків, жирів, вуглеводів в їжі.

Розділ ХІІ. Клітинний рівень організації життя
35

Тема 1. Клітина
 
Історія вивчення клітини.   Методи цитологічних досліджень.
Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.
Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини– система отримання інформації з зовнішнього середовища, його функції
Ядро – система збереження спадкової інформації. Будова ядра. Функції ядра.
Нуклеоїд прокаріотичних клітин.

Учень:
називає:
  • методи вивчення клітин;
  • типи організації клітин;
  • функції поверхневого апарату клітин;
  • функції ядра;
наводить приклади:
  • про-та еукаріотичних організмів;
розпізнає:
  • клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках і  схемах;
  • структури ядра клітин на схемах,  електронних мікрофотографіях;
характеризує:
  • клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;
  • будову клітини прокаріотів і еукаріотів;
  • особливості будови і функції клітинних мембран;
  • транспорт речовин через мембрани;
  • поверхневий апарат клітини, його функції;
  • будову і функції ядра;
  • нуклеоїд прокаріотів;
обґрунтовує:
  • взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;
  • зв’язок будови мембран клітини з виконуваними функциями;
пояснює:
  • значення цитологічних методів у діагностуванні хвороб людини;
  • принципи визначення безпеки речовин, які застосовуються людиною в побуті і господарський діяльності, цитологічними методами;
  • проникнення в клітини вірусів, зокрема ВІЛ;
  • керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;
  • роль електричних явищ у житті клітини;
порівнює:
  • два типи організації клітин;
  • поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;
спостерігає та описує:
  • явище плазмолізу, деплазмолізу в клітинах рослин;
застосовує знання:
  • про мембрани, поверхневий апарат для  доказу єдності органічного світу;
  • про поверхневий апарат клітин для доказу небезпеки куріння
дотримується правил:
  • виготовлення деяких мікропрепаратів;
робить висновок:
про загальний план будови  клітин всіх організмів;
про біологічну роль ядра.



Лабораторні роботи:
№ 3. Будова клітин прокаріотів.
№ 4. Будова клітин тварин.
№ 5. Будова клітин рослин.
№ 6. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин.
45
Тема 2. Цитоплазма, її компоненти
 
Цитозоль, рибосоми. Синтез білка.  Цитоскелет. Клітинний центр.
Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі .
Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди і процес фотосинтезу.
Учень:
називає:
  • органели клітини
наводить приклади:
  • процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;    
розпізнає:
  • компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
  • цитоплазму, її складові;
  • функціональне значення цитозолю  і цитоскелету;
  • будову і функції органел клітини;
  • процеси біосинтезу білка,  фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання;
обґрунтовує:
  • роль клітинного центра  в організації цитоскелету;
  • об’єднання одномембранних органел  в єдину систему;
  • значення двомембранних органел в енергетичному обміні;
  • гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
пояснює:
  • значення гліколізу;
  • можливості штучного синтезу білків для діагностування та лікування хвороб людини;
порівнює:
  • гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
  • процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;
  • спостерігає та описує:
  • рух цитоплазми у  клітинах рослин;
застосовує знання:
  • про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;
робить висновки:
  • цитозоль – внутрішнє середовище клітини;
  • цитоскелет – опорно-рухова система клітини;
  • одномембранні органели – система відокремлення синтезованих речовин;
  • двомембранні органели – система енергетичного обміну;
  • про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості.



Лабораторні роботи:

№ 7.Вивчення будови одномембранних органел *.
№ 8. Вивчення будови двомембранних органел
№ 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин.
Практичні роботи:
№ 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції.
55
Тема 3. Клітина як цілісна система
 
Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз.  Каріотип.
Обмін речовин і енергії в клітині
Сучасна клітинна теорія.
Цитотехнології.
 


55Тема 3. Клітина як цілісна система
 
Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз.  Каріотип.
Обмін речовин і енергії в клітині
Сучасна клітинна теорія.
Цитотехнології.
Учень
називає:
  • положення сучасної клітинної теорії    
  • наводить приклади:
  • клітин, що не діляться;
  • застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;
розпізнає:
  • аутосоми і статеві хромосоми:
  • структурні компоненти хромосом;
  • фази мітозу і мейозу;
характеризує:
  • будову і функції хромосом;
  • стадії клітинного циклу;
  • процеси мітозу та мейозу;
  • клітину як цілісну систему;
  • сучасну клітинну теорію;
обґрунтовує:
  • подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку з способом їхнього життя;
  • значення вивчення каріотипу організмів різних царств;
  • значення видової сталості каріотипу;
  • зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;
пояснює:
  • принципи диференціювання клітин;
  • значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;
  • можливості цитотехнологій;
  • принципи штучного вирощування рослин на поживних середовищах;
  • еволюційну історію клітин;
  • значення змін у функціональної діяльності клітин та їх загибелі у виникненні хвороб у людини;
  • можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;
порівнює:
  • обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
  • клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;
  • клітини про- і еукаріотів;
застосовує знання:
  • про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;
  • для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;
робить висновок:
  • клітина – елементарна цілісна жива система.

4

5
Тема 2. Цитоплазма, її компоненти
 
Цитозоль, рибосоми. Синтез білка.  Цитоскелет. Клітинний центр.
Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі .
Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди і процес фотосинтезу

 

Учень:
називає:
  • органели клітини
наводить приклади:
  • процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;    
розпізнає:
  • компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
  • цитоплазму, її складові;
  • функціональне значення цитозолю  і цитоскелету;
  • будову і функції органел клітини;
  • процеси біосинтезу білка,  фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання;
обґрунтовує:
  • роль клітинного центра  в організації цитоскелету;
  • об’єднання одномембранних органел  в єдину систему;
  • значення двомембранних органел в енергетичному обміні;
  • гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
пояснює:
  • значення гліколізу;
  • можливості штучного синтезу білків для діагностування та лікування хвороб людини;
порівнює:
  • гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
  • процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;
спостерігає та описує:
  • рух цитоплазми у  клітинах рослин;
застосовує знання:
  • про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;
робить висновки:
  • цитозоль – внутрішнє середовище клітини;
  • цитоскелет – опорно-рухова система клітини;
  • одномембранні органели – система відокремлення синтезованих речовин;
  • двомембранні органели – система енергетичного обміну;
  • про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості.



Лабораторні роботи:

№ 7. Вивчення будови одномембранних органел *.
№ 8. Вивчення будови двомембранних органел
№ 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин.
Практичні роботи:
№ 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції

55
Тема 3. Клітина як цілісна система
 
Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз.  Каріотип.
Обмін речовин і енергії в клітині
Сучасна клітинна теорія.
Цитотехнології.

Учень
називає:
  • положення сучасної клітинної теорії    
  • наводить приклади:
  • клітин, що не діляться;
  • застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;
розпізнає:
  • аутосоми і статеві хромосоми:
  • структурні компоненти хромосом;
  • фази мітозу і мейозу;
характеризує:
  • будову і функції хромосом;
  • стадії клітинного циклу;
  • процеси мітозу та мейозу;
  • клітину як цілісну систему;
  • сучасну клітинну теорію;
обґрунтовує:
  • подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку з способом їхнього життя;
  • значення вивчення каріотипу організмів різних царств;
  • значення видової сталості каріотипу;
  • зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;
пояснює:
  • принципи диференціювання клітин;
  • значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;
  • можливості цитотехнологій;
  • принципи штучного вирощування рослин на поживних середовищах;
  • еволюційну історію клітин;
  • значення змін у функціональної діяльності клітин та їх загибелі у виникненні хвороб у людини;
  • можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;
порівнює:
  • обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
  • клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;
  • клітини про- і еукаріотів;
застосовує знання:
  • про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;
  • для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;
робить висновок:
клітина – елементарна цілісна жива система



Лабораторні роботи:

№10. Мітотичний поділ клітин.
№11. Будова хромосом.
Практична робота:
№ 5. Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій.
Семінар №2. Можливості цитотехнологій.




Пошук
Форма входу

Календар
«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0

Кількість користувачів сайту:
232

Статистика реєстрацій
За сьогодні: 0
За вчора: 0
За 7 днів: 1
За місяць: 3
 

Вітаємо новачків сайту
  • нежинец
  • lexa
  • Hellcat
  • Тетяна
  • VictoriaV
  • rus77
  • LUDA9691
  • asde1231
  • kasko
  • Malunka89

  • Copyright MyCorp © 2014
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz